Назад до новин

Експерти дискутували про правові інструменти протидії дезінформації

Грудень 18Партнер Медійної програми в Україні Центр демократії та верховенства права провів онлайн-дискусію Барометр дезінформації: яким має бути тиск закону?»

29 медіа-експертів, журналістів, представників громадських та міжнародних організацій і посадовців взяли участь в обговоренні.

До дискусії долучилися: Тетяна Авдєєва, юристка з медійного права, Центр демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ), Микита Потураєв, голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, Діана Дуцик, виконавча директорка Інституту медіа і комунікації, Олександр Бурмагін, директор Платформи прав людини, Роман Головенко, керівник юридичного відділу Інституту масової інформації,  Ганна Літвіщенко, керівниця юридичного управління Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Ігор Розкладай, головний експерт з медійного права ЦЕДЕМ, Альона Романюк, редакторка факт-чекінгового проєкту “По той бік новин”, Максим Скубенко, редактор VoxCheck, Вікторія Романюк, заступниця головного редактора Stopfake.

Джилліан МакКормак, директорка Internews в Україні, поміж іншого, порадила експертам, «щоб закон вдосконалив фінансові умови для існування незалежних медіа: а саме, реклама не повинна бути засобом збагачення та побудови довіри.  Медіа- та цифрова грамотність повинна стати обовязковим предметом, згідно із законом, для всіх вікових груп школярів.  Національний медіарегулятор повинен накладати санкції та позбавляти ліцензій тих мовників, які порушують свої ліцензії, включаючи порушення щодо правдивого та точного інформування. Закон повинен примусити соціальні медіа видаляти або щонайменше позначати як непріоритетний той контент, який містить мову ворожнечі або розповсюджує небезпечну та дезорієнтуючу інформацію».

Головні висновки дискусії:

Микита Потураєв висловив сумнів щодо ефективності зусиль з медіаграмотності. На його думку, людей необхідно вчити критичному мисленню. Закон не може перешкодити розповсюдженню дезінформації. Однак Потураєв висловив тверде переконання у співрегулюванні засобів масової інформації, де різні зацікавлені сторони створюють та контролюють професійні правила.

 Діана Дуцик закликала до комплексного підходу до протидії дезінформації, оскільки це стосується не лише питань ЗМІ. Дуцик підкреслила важливість освіти для підвищення рівня критичного мислення в суспільстві, оскільки неможливо регулювати кількість соціальних мереж та інших засобів розповсюдження інформації єдиним законом.

 Олександр Бурмагін зазначив, що варто врахувати найкращі зарубіжні практики, які мають стати допоміжним інструментом у виробленні відповідних механізмів боротьби з дезінформацією.

Роман Головенко  говорив про вплив технічного прогресу (наприклад, супутникового обладнання) на проблему поширення дезінформації та емоційний тиск на людей, які виробляють новини. Головенко зазначив, що необхідний постійний діалог щодо обмеження обміну шкідливою інформацією з такими світовими платформами, як Facebook, YouTube та Instagram. Він дійшов висновку, що закон щодо протидії дезінформації необхідно розробити.

 Ганна Літвіщенко висловила сподівання, що «Закон про медіа» стане інструментом зменшення обсягу дезінформації. Вона закликала вдосконалити цей закон до того, як парламент розгляне його.

 Ігор Розкладай висловив свою думку, що громадяни схильні до дезінформації з наступних причин: 1) віра (у щось негативне через негативний досвід, наприклад, у медичний чи в інших сферах); 2) історична спадщина проживання в імперіях (наприклад, Австро-Угорська, Російська тощо); та 3) недовіра до влади. Розкладай обговорив необхідність комплексного підходу до питання дезінформації, що включає вдосконалення законодавства.

 Альона Романюк говорили про необхідність єдиної політики щодо протидії дезінформації. Культивування критичного мислення – це довготривалий процес, але в цьому існує сильна потреба. Вона зазначила, що законодавчі органи влади повинно брати участь у боротьбі з дезінформацією у випадках, коли держава-агресор (Росія) застосовує зловмисні інформаційні кампанії.

 

 Більш детально за лінком