Назад до новин

Медійна програма в Україні USAID покращила ґендерну рівність та ґендерно-чутливе висвітлення в українських медіа

Гендерні стереотипи негативно впливають на соціальні ролі та повсякденне прийняття рішень жінками та чоловіками в Україні. В епоху розвитку соціальних медіаплатформ стереотипні образи жінок і чоловіків, що поширюються у медіа, можуть підірвати прогрес, досягнутий у суспільстві щодо гендерної рівності. Гендерно нейтральне зображення жінок і чоловіків у медіа може стати ключовим фактором у сприянні та зміцненні суспільної свідомості про гендерну рівність, а також у запобіганні та викоріненні гендерної дискримінації.

Богдана Стельмах очолює Волинський прес-клуб, місцеву громадську організацію, яка є платформою для збору, професійного розвитку та обміну досвідом для місцевих медіа на північному заході України, де ґендерні стереотипи та міцні релігійні традиції знаходять відображення у багатьох сферах, зокрема у медіа. Вона також працює із медіа по всій країні, щоб допомогти їм вирішувати проблеми, пов’язані з гендерними питаннями.

Ще до співпраці з Internews вона почала говорити з волинськими журналістами про те, як важливо не дискримінувати людей за гендерною ознакою та не поширювати ґендерні стереотипи. Вона запрошувала їх на прес-конференції та форуми, де піднімалися ґендерні питання, але часто бачила нерозуміння і нехтування цим питанням журналістами. Це підштовхнуло Богдану до думки про необхідність систематичних зусиль для підвищення ґендерної чутливості медіа.

За підтримки USAID Волинський прес-клуб розпочав ґендерний моніторинг якості новин волинських медіа та організував серію тренінгів та ґендерних медіакафе для регіональних журналістів у 2013 році. Перші медіакафе були присвячені темам ґендерного насильства та торгівлі жінками, гендерного розриву в оплаті праці та сексизму у рекламі та медіа. Формат медіакафе, який передбачав неформальне обговорення з експертами актуальних питань у кафе, викликав позитивні відгуки місцевих журналістів. За даними, отриманими в результаті моніторингу 430 українських місцевих медіа, лише 40% мали редакційну політику, лише 3% з них говорили про недискримінацію за ознакою статі або неприпустимість ґендерної дискримінації.

Незважаючи на прогрес, жодне видання не погодилося офіційно включити гендерну політику в свою редакційну практику з 2019 року. Тим не менш, Богдана не здалася: вона виступила ініціатором ідеї проведення Гендерної медіашколи, триденного заходу, де працівники медіа могли б навчитися принципів ґендерної політики, зарубіжного досвіду і практики, підходів до ґендерно-чутливої ​​журналістики. З 2018 року відбулося вісім Гендерних медіашкіл. Також Волинський прес-клуб продовжив неформальні тематичні зустрічі у формі ґендерних медіакафе, серії тренінгів, системного спілкування та наставництва журналістів у написанні матеріалів на ґендерну тематику.

 

Наприкінці 2020 року перші 14 редакцій в Україні прийняли політику недискримінації та ґендерної рівності. До червня 2021 року ця кількість зросла до 28 друкованих та онлайн-медіа в різних регіонах України.

Скріншот мапи медіа, які прийняли ґендерну політику в роботі своїх редакцій у 2020-2021 роках. Джерело: Волинський прес-клуб

Журналістка Дивись.Інфо Валерія Печеник зазначила: «До того, як я розпочала ґендерну рубрику для Дивись.Інфо (Львівське регіональне медіа) у рамках проєкту «Волинський прес-клуб» і заглибилася в цю тему, я мало знала про тему ґендерної чутливості. Бо я колись думала приблизно так: нерівність наших прав не є критичною, це не Талібан, зрештою, тому мій голос тут не дуже важливий… Я сильно помилялася, по-перше, щодо масштабу проблеми, а по-друге, про нікчемність мого голосу в цьому хорі. Тож не робіть [так, як я робила]…почніть говорити про нерівність у правах жінок в Україні зараз». Печеник регулярно висвітлює такі теми, як права жінок, ґендерні стереотипи та домашнє насильство, щоб підвищити обізнаність громадян про важливість цих проблем як для жінок, так і для чоловіків.

Photo: VIII Гендерна медіашкола 2021. Джерело: Facebook сторінка Волинського прес-клубу