Назад до новин

Національна медійна розмова 2021

16-17 вересня– міжнародна організація Internews, котра реалізовує проєкт USAID “Медійна програма в Україні», та її партнер Національна асоціація медіа (НАМ) у координації з громадськими організаціями «Детектор медіа», «Фундація суспільність», «Інститут масової інформації», «Академія української преси», «Інститут демократії імені Пилипа Орлика», «Центр демократії та верховенства права» та Суспільне мовлення провели Національну медійну розмову- 2021 в готелі Hilton у Києві. Серед учасників – 200 журналістів, медіаменеджерів, представники влади, блогери та представники медійних громадських організацій з усієї України. Панелі, які транслювалися в прямому ефірі, набрали близько 1500 переглядів у Facebook та YouTube. На заході були присутні ключові представники дипломатичних місій в Україні, міжнародних компаній, донорських організацій, інші провідні представники медіагалузі та лідери громадської думки.

Головна доповідачка Елла Лібанова (директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, професорка і докторка економічних наук) описала деякі основні зміни в українському суспільстві за останні 30 років після відновлення незалежності: інтеграція українців у ринок праці ЄС (а з 2012 року вихід з російського ринку праці); самозабезпечення (замість надії на допомогу з боку держави); і більше визнання України як нації (частково завдяки агресії Росії). Лібанова також сказала, що українці «все ще вірять у казки» (де чудеса можливі без особливих зусиль); вони вважають, що мусять емігрувати за кордон, щоб отримувати високі доходи; вони хочуть як високих соціальних резервів, так і низьких податків; і вони зберігають високу толерантність до корупції. Лібанова дійшла висновку, що дві дії мають вирішальне значення для України: по -перше, справжнє засвоєння європейських цінностей як частина подальшої інтеграції до ЄС; по -друге, більш оптимістичні медійні історії, які розповідають про те, що Україна робить правильно.

Виконувачка обов’язки директора місії USAID Сьюзан Кутор висловила прихильність USAID до ідеї про те, що міцне, здорове медіасередовище має важливе значення для процвітання уряду, громадянського суспільства та громадян, подолання ворожого впливу та досягнення мети європейської інтеграції.

Директорка Internews в Україні Джилліан МакКормак попросила ЗМІ виконувати роль каталізатора процесу покращення громад, яким вони служать, не просто інформуючи людей про проблеми, а залучаючи потрібних людей до дискусії про те, як їх вирішити.

Основні підсумки дискусії:

• Суспільство відкидає істотну інформацію на користь емоційного змісту. Емоції цікавіші за правду (Юлія Мостова, головна редакторка «Дзеркало тижня»).

• Проблема в тому, що медіа подають усю інформацію з однаковою емоційною інтенсивністю, і глядачам стає важко відрізнити дійсно важливі історії від менш важливих (Роман Вінтонів, керівник шоу «Телебачення Торонто»).

• Ми повернулися до епохи «темників» (інструкції, надані владою засобам масової інформації щодо того, які теми висвітлювати і як), через вплив політичних технологій через канали Telegram. Нам загрожує створення суспільства, змодельованого технологіями. Однак зросла і кількість журналістів, які бажають працювати етично та професійно (Наталя Лігачова, керівниця ГО «Детектор медіа»).

• Щоб утримати баланс між залученням більшої кількості читачів (з більш легкими, цікавими історіями) та висвітленням складних тем, Liga.net підтримує відділ “надзвичайно якісної журналістики”, який залучає меншу кількість людей, але надзвичайно розумну аудиторію (Борис Давиденко, головний редактор Liga.net).

• Наглядова рада Суспільного мовника має провести дискусію про те, як підвищити рейтинги Суспільного, оскільки його функція полягає в тому, щоб, серед іншого, конкурувати з комерційними телеканалами (Микола Княжицький, народний депутат, Європейська солідарність).

• Виграшна стратегія Суспільного – це створення програм, орієнтованих на новини, соціальні та політичні питання, та передача на аутсорсінг більшості розважальних шоу, як це роблять багато громадських мовників у ЄС (Світлана Остапа, голова Наглядової ради Суспільного).

• Кількість рекламодавців свідчить про рівень довіри до певних ЗМІ (Олександр Швець, голова Харківського прес-клубу).

• Українській медіа-спільноті не вдалося створити ефективну саморегуляцію з 1991 року. Спів-регулювання, включене до законопроєкту «Про медіа»,- це спроба навчити медіа довіряти один одному (Ігор Розкладай, заступник директора «Центр Демократії та верховенство права»).

• Закон “Про медіа” передбачає створення загальних правил гри для всіх типів медіа (ТБ, радіо, онлайн), оскільки всі вони виробляють та розповсюджують контент. Медіаспільнота потребує пропагандистських зусиль, щоб підштовхнути парламент до затвердження нового закону про медіа (Микита Потураєв, голова парламентського комітету з гуманітарної та інформаційної політики).

 

Фото: сторінка National Media Talk у Фейсбук