Назад до новин

Навчання грамотності: як бути поінформованим у добу «фейкових» новин

20-21 квітня в Києві Проект «У-Медіа»-USAID-Internews провів 6-ту міжнародну конференцію з медіаосвіти «Національна розмова: розвиток медіаграмотності в Україні».

Анонс про конференцію тут 

Напередодні конференції – ми раді поділитися цією історією успіху та відео сюжетом про нашу роботу у сфері викладання медіаосвіти та навчання медіаграмотності як педагогів так і школярів.

18 квітня: Коли Олександра Розумієнко, учителька Чернігівської школи № 30, викладає історію своїм учням, вона думає, як використати у своїх уроках елементи медіаграмотності. Вона просить своїх учнів визначити, чи приховується за матеріалом чийсь інтерес, а також подумати про цілі того засобу масової інформації, який його оприлюднив.

Розумієнко відвідала низку навчальних курсів Академії української преси (АУП), що фінансується за рахунок проекту Агентства США з міжнародного розвитку – USAID «У-Медіа», який впроваджує Internews. Під час цих курсів понад 270 вчителів працювали над тим, як допомогти учням розрізняти фейкові та надійні джерела інформації.

У добу «фейкових» новин, російської інформаційної війни та вдосконалених форм пропаганди в Інтернеті, дезінформація поширюється більше і швидше, ніж будь-коли раніше. З цієї причини, як нам розповідають самі вчителі, в Україні медіаграмотність отримала несподіваний поштовх до розвитку.

«На мій погляд, цифровому поколінню досі складно зрозуміти, що реально, а що ні», – каже Олександра. «Але існує вакцина від фейкових новин. Ця вакцина – навчання новинній та медійній грамотності», – додає вона.

Учні Чернігівської школи № 30 захоплюються медіаосвітою.

 Її 11-класники поділяють захоплення своєї вчительки медіаосвітою. Це пояснюється тим, що вона допомагає їм ставати критичними споживачами новин, і тепер вони чітко бачать, як засоби масової інформації можуть маніпулювати та дезінформувати, а також визначати, коли це стається.

«Ми вивчаємо медіаграмотність з 11 класу. Це дуже важливо в наш час. У нас є Інтернет, соціальні мережі, новини та інформація, які нам потрібно критично оцінювати. Тому що не вся інформація, яку ми споживаємо, є правдою. Деяку інформацію поширюють з поганими намірами. Ось чому нам потрібно вміти її фільтрувати», – розповідає Даниїл Кроха, учень цієї школи.

Освіта — це ключ до успіху

«Сутність медіаграмотності полягає у розумінні того, що все, що ми споживаємо – статті, відео, твіти, меми, реклама, подкасти та блоги – намагається продати нам ідею. Ці ідеї – це те, що ми використовуємо для розбудови нашого світогляду, тому ми хочемо, щоб вони були максимально правдивими», – розповідає своїм учням учителька Чернігівського колегіуму № 11 Вікторія Сташевська. Вона веде дискусію про те, як зображення та монтаж у документальних фільмах може використовуватися для передачі повідомлень навіть без використання слів.

Вона також побувала на курсах з медіаосвіти, що були підтримані фінансово USAID через Internews, і тепер впроваджує медіаграмотність на своїх уроках з мистецтва.

Хоча українці потребують — і хочуть — точних новин, щоб ухвалювати поінформовані рішення, Інтернет забитий контентом, який навмисно стирає межі між новинами, пропагандою, дослідженнями та рекламою. Та «за допомогою вдало обраних цільових заходів з медіаграмотності молоді люди починають краще це усвідомлювати», стверджує Сташевська.

Поширення фейкових новин актуалізувало питання медіаграмотності в українських школах.

Вікторія Сташевська (ліворуч), учителька Чернігівського Колегіуму №11, відвідала курси з медіаосвіти, які були проведені за фінансового сприяння Проекту “У-Медіа” USAID-Internews  і тепер запроваджує медіаграмотність у свої уроки з мистецтва.

На щастя, українці поліпшують своє вміння виявляти проплачений медійний контент (відомий як джинсa), згідно з опитуванням медіа-споживання 2017 року, проведеному USAID-Internews. Опитування показало, що із 55% людей, які знають про існування джинси, 63% вважають, що вони принаймні в більшості випадків здатні відрізнити якісну інформацію від «проплаченої новини» та фейків, що на 16% більше, ніж попереднього року.

Інше опитування, проведене ГО «Детектор Медіа», ключовим партнером Internews, показало, що 61% українців вважають, що медіаграмотність має значення для всіх, а її рівень потребує вдосконалення. Але водночас лише 22% респондентів кажуть, що готові вчитися ставати медіаграмотними.

Упродовж останніх 8 років програми USAID, реалізовані Internews, сприяють поширенню медіаосвіти та грамотності серед українських освітян, журналістів, громадянських та політичних активістів і державних службовців. Як наслідок, Міністерство освіти та науки України визнало успіх наших спільних заходів у координації з партнерами, такими як АУП, які зосередилися на освіті вчителів та школярів і знаходженню належного місця для медіаграмотності у переповненому навчальному плані. Міністерство рекомендувало використовувати посібники та підручники АУП для вчителів у школах та вищих навчальних закладах.

Міністерство визнає, що медіаосвіта допоможе молодим людям навчитися виявляти фейкові новини, перевіряти джерела, виявляти емоційно заряджені маніпуляції та розуміти, що таке упередження. У 2017 році Міністерство розпочало проведення всеукраїнського експерименту у сфері медіаосвіти на 2017-22 роки, метою якого є впровадження «масової медіа-грамотності у національну освітню практику».

За останні 3 роки спільні заходи АУП та Internews з медіаосвіти залучили:

– 177 шкільних учителів

– 96 університетських лекторів

– 500 шкіл по всій Україні

– 700 учасників у заходах з обміну знаннями

– 600 публічних лекцій про медіа-грамотність

Найближчими роками українці шукатимуть найкращий шлях уперед. Ми в Internews вважаємо, що багато в чому Україна опинилася на вістрі у боротьбі з дезінформацією. Її досвід може стати уроком для вивчення в інших частинах світу.

Прогрес АУП у поширенні медіаграмотності та отримання підтримки Міністерства освіти ґрунтуються не лише на серйозних політичних викликах, з якими стикається країна, а й на бажанні української педагогічної спільноти осучаснити освіту, а також студентів і батьків, які вважають даний вид освіти критичним у наш час.

Треба ще чимало зробити, перш ніж усі студенти отримають можливість вивчати медіаграмотність так, як у цих школах, проте імпульс, отриманий після початку процесу реформ, є позитивним сигналом для майбутнього освітньої програми з медіаграмотності в Україні.

 

Фото та текст: Сергій Гриценко, Internews in Ukraine