Назад до новин

Понад 80% українців стикалися із дезінформацією про Covid-19, — нове опитування USAID-Internews

м. КИЇВ, (16 жовтня 2020 р.) Цьогорічне опитування USAID-Internews «Ставлення населення до ЗМІ та споживання різних типів медіа» виявило, що левова частка українців стикалися із неправдивими чутками та дезінформацією про коронавірусну хворобу (Covid-19). Більш як 80% респондентів зазначили, що їм було відомо про поширення неправдивих історій, пов’язаних із коронавірусом (наприклад, про те, що це біологічна зброя, розроблена в китайських чи американських лабораторіях, що його вигадали в медіа, або що до його поширення призвело використання інтернет-технологій 5G).

Близько третини опитаних вважали такі історії правдивими, а більш як третина зізналися, що ділилися цією дезінформацією з іншими. 

Тоді як 77% українців усвідомлюють існування дезінформації, близько 62% респондентів зазначили, що були впевнені в своїй здатності відрізнити дезінформацію від правдивих новин. Це призводить до браку розуміння нагальності проблеми дезінформації: 58% опитаних не вважали дезінформацію серйозною проблемою, тоді як 35% вважали, що з цим треба щось робити. Втім, реальне вміння респондентів відрізняти якісну інформацію від дезінформації не збігалося з їхньою власною оцінкою.

Разом із медійними організаціями та партнерами з медіаграмотності, такими як Інститут масової інформації, Академія української преси, інтернет-виданнями «Тексти» та «БезБрехні», Internews підготувала короткий тест задля визначення реальної здатності опитаних розрізняти якісні новини та дезінформацію. Респондентів з усієї України попросили оцінити три новини із різних новинних вебсайтів — дві неправдиві й одну правдиву.

Результати тесту свідчать про зменшення кількості людей, яким вдалося правильно визначити різницю між справжньою та неправдивою інформацією серед трьох поданих новин — із 11% у 2019-му до лише 3% у 2020-му. Близько 21% респондентів не змогли дати правильну відповідь, тоді як минулого року цей показник становив 11%. Близько 48% респондентів змогли правильно визначити принаймні один із трьох варіантів, а 29% зізналися, що не знають відповіді або ж обрали варіант «важко сказати».

«У цьогорічному опитуванні ми помітили кілька тривожних тенденцій. Новини, які люди споживають на соціальних медіаплатформах, не завжди надійні. Крім того, чимало людей стикалися із неправдивими історіями, пов’язаними з Covid-19 та іншими важливими темами. Факт того, що третина респондентів засвідчила свій намір поділилитися неправдивою інформацією із широким загалом, навіть якщо вони самі в неї не вірили, показує, що ми з партнерами маємо наполегливо працювати, щоб допомогти українцям зрозуміти, наскільки важливо не поширювати дезінформацію і дотримуватися інформаційної гігієни», — заявила під час презентації директорка Internews в Україні Джилліан МакКормак.

На початку пандемії споживання новин різко зросло, втім, як показало опитування, у багатьох це з часом викликало втому від новин.

На початку 2020 року стрімке зростання інтересу до новин про коронавірусну хворобу Covid-19 спричинило в Україні рекордне зростання аудиторії та рейтингів медіа. Втім, проведене в липні-серпні опитування зафіксувало значне зниження обсягів споживання новин на всіх медіаплатформах у порівннянні з минулим роком.

Другий рік поспіль телебачення посідає друге місце в якості основного джерела новин. Хоча більшість українців використовують кілька видів медіа для отримання новин, цьогоріч зросла кількість громадян, які покладаються лише на одне джерело — найчастіше респонденти повідомляли про те, що для них цим одним джерелом були соціальні мережі. Кількість тих, хто надає перевагу радіо та друкованій пресі, продовжує стрімко падати.

Використовуючи поєднання особистих інтерв’ю та дискусій у форматі фокус-груп, дослідники виявили, що 62% респондентів дізнаються новини на соціальних медіаплатформах — цей показник зменшився з 68% у 2019 році, тоді як споживання теленовин знизилося до 52% у порівнянні з 66% минулого року та 77% у 2017-2018 роках. Це відображає світову тенденцію до зростання популярності цифрових медіа на противагу телебаченню та іншим традиційним новинним медіа.

Цьогоріч спостерігається також падіння довіри до національних телеканалів — зараз цей показник становить 41%, тоді як у 2019 році він дорівнював 49%. Єдиними типами медіа, яким вдалося цього року наростити довіру до себе, стали регіональне радіо (22%) та регіональні онлайн-медіа (48%). Респонденти зазначали, що ці два типи медіа пропонують ширший спектр точок зору. Перше місце серед джерел інформації, яким найбільше довіряють, поділили між собою національні та регіональні онлайн-медіа — до кожного з них відчувають довіру по 48% опитаних.

Опитування показало, що частка українських інтернет-користувачів зросла із 71% у 2015 році до 90% у 2020 році. Серед молоді віком 18-35 років цей показник сягає 100%.

Відсоток людей, які зазначили, що використовують російські медіа як джерело інформацїї, зріс із 13% у 2019 році до 17% у 2020 році. Зросла також довіра до російських медіа.

Насамкінець, опитування також показало, що українці помітили скорочення обсягів інформування про реформи. Близько 47% респондентів зазначили, що їм бракувало інформації про медичну реформу, попри те, що обізнаність щодо неї була високою і становила 55%. Порівняно з минулим роком обізнаність громадян щодо земельної реформи зросла з 35% до 53%, тоді як показники обізнаності щодо реформи децентралізації впали з 46% до 35%, а щодо пенсійної реформи — з 48% до 43%.

Завантажте повну презентацію тут: 2020 Media Consumption Survey FULL FIN Ukr .

Дослідження «Ставлення населення до ЗМІ та споживання різних типів медіа у 2020 році» було виконано соціологічною компанією InMind на замовлення міжнародної неприбуткової організації Internews, що реалізує «Медійну програму в Україні» за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Основна мета дослідження — вивчити звички українців, що стосуються споживання медіа, а також їхню довіру до медіа, оцінити рівень медіаграмотності та обізнаність населення щодо впровадження реформ в Україні. У липні-серпні цього року представники InMind опитали 4000 респондентів у 12 областях України. Похибка вибірки не перевищує 2,5%.

Контакти для запитів: За додатковою інформацією звертайтеся, будь ласка, до Сергія Гриценка  е-мейлом sgrytsenko-at-internews.org.