Назад до новин

Вибори і гендерна чутливість медіа: результати жовтневого моніторингу

23 жовтня 2020 р. –  Стрічки новин і шпальти газет гіперлокальних видань України у жовтні перетворилися на агітки. Це засвідчив гендерний моніторинг гіперлокальних медіа 24 областей України, який тривав 11 по 17 жовтня*.

З одного боку, це – шанс редакціям вижити в особливо скрутний час (за словами редакторок/редакторів реформованих друкованих ЗМІ дохід видань у період карантину зменшився на 30%-60%), а з іншого – це часто призводить до майже повної відсутності іншої, не менш важливої інформації. Така ситуація спричинила зниження Індексу гендерної чутливості медіа із 42% у серпні до 38% у жовтні.

Зважаючи на обов’язкову 40% квоту, завдяки якій збільшилася кількість жінок у списках до місцевих рад, до попередніх критеріїв моніторингу (кількості жінок і чоловіків як експерток/експертів і героїнь/героїв матеріалів, фемінітивів, стереотипного та сексистського контенту) у п’ятій моніторинговій хвилі ми додали ще один – тональність інформаційних повідомлень про кандидаток.

Як показало дослідження, із 420 повідомлень лише 2% мали негативне/близьке до негативного забарвлення (переважно емоційна критика від опонентів). Решта контенту була позитивною або нейтральною.

У більшості видань інформація про кандидаток не містила стереотипного контенту, однак розшукати “перли” все ж вдалося. Ось кілька із них:

  • “мама двох дітей, рукодільниця і просто гарна молода жінка… Саме чоловік, котрий служить у поліції, і є тим надійним тилом, який її хоч і сварить інколи та відмовляє, проте підтримує у всіх починаннях”;
  • “Ми звикли трактувати жінку як берегиню дому та всієї сім’ї…вона берегиня не тільки своєї сім’ї, а всієї громади, яка обрала її представником своїх інтересів”;
  • “Вона – цілеспрямована, прямолінійна, на перший погляд, справжня залізна леді. Але водночас, коли заходить мова про щось близьке їй, про сім’ю, певні прожиті моменти, то емоції беруть верх. Та й зрештою вона жінка”;
  • “Бо я – жінка. Покликана прадавнім законом бути берегинею домашнього вогнища з усіма непростими обов’язками жіноцтва, материнства, господарництва”;
  • “Природа наділила жінку здатністю піклуватися про все і всіх, хто її оточує;
  • “Я знаю Наталю Семенівну майже 30 років і завжди із захопленням дивувався, як ця тендітна красива жінка впевнено й успішно керувала податковою, відділенням Пенсійного фонду і навіть районом!”

Як бачимо, кандидатка обов’язково має не лише бути професійною, а й відповідати критеріям “справжності” – посміхатися, бути привабливою, “берегинею”, чуйною, дбати про родину. Навіть з’явилася нова посада – “мер-берегиня”.

Звичайно, інформація про кандидаток – переважно рекламна, контент наданий політичними силами, часто він звучить зі слів самих кандидаток, редакції не втручаються в нього, проте за допомогою ЗМІ партії ретранслюють гендерні стереотипи щодо “чеснот” жінок, які начебто є мірилом того, що вони гідні бути депутатками чи очолювати громади.

* Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

Повний текст звіту та результати попередніх моніторингів тут.