Назад до новин

Зураб Аласанія про успіхи перших чотирьох років роботи Суспільного та наступні кроки

12 січня – «Цей рік стане знаковим для Національної суспільної телерадіокомпанії України», – сказав Зураб Аласанія, голова правління НСТУ, в інтерв’ю “Детектора медіа”.

Каденції більшості членів Наглядової ради закінчуються в січні 2021 р., а повноваження членів правління – у травні 2021 р.

Аласанія назвав такі успіхи Суспільного мовника:

1. Співробітники компанії усвідомили різницю між державним та суспільним мовленням. Основними принципами суспільного мовлення є цілісність і сумління в усьому, починаючи від внутрішніх правил діяльності і закінчуючи наданням інформації аудиторії. Аласанія заявив, що компанія досягла критичної частки в 30% працівників, які вважаються лідерами реформ.

2. Суспільне однозначно довело владі та політичній еліті свою незалежність. Компанія не регулюється ані телефонним правом, ані патримоніальними зв’язками.

3. Українці (від еліт до простих громадян) все ще в основному живуть за традиційними правилами зв’язків та домовленостей, включаючи масштабну та дрібну корупцію. Ось чому Суспільне часто тактично програє (включаючи судові справи). Суспільний мовник мав багато причин та можливостей полегшити собі шлях через “вписування в систему”. Але команда Суспільного вважає, що дотримання принципів доброчесності – це єдина можлива стратегія.

 4. Суспільному вдалося об’єднати 24 абсолютно різні компанії (регіональні філії) в єдину систему. Через два роки компанія пройде процес децентралізації, в рамках якого місцеві менеджери прийматимуть повноваження щодо прийняття рішень.

5. Суспільне змінило усі застарілі процедури та процеси з паперових бланків на новий електронний тип управління документами, що відповідає міжнародним стандартам.

6. Суспільне погасило борги, що виникли, коли компанія була у державній власності (включаючи 24-річний борг за “японський кредит” та борг перед “Евроньюз”).

7. Cуспільне запустило свою цифрову платформу, незважаючи на законодавчі обмеження, що визначають суспільний мовник як телевізійну та радіоплатформу, і почало будувати свою екосистему для всіх своїх медіа-активів. За перший рік роботи цифрова платформа щодня отримувала 3,4 мільйона переглядів своїх відео.

8. Аудиторія «UA: Перший» зросла на 33%, а «UA: Культура» – на 25%, незважаючи на хронічне недофінансування та високі виробничі витрати. Запустили щоденний шоу-проект “Суспільна студія” з п’ятьма локаціями та новою концепцією мовлення; аудиторія політичного ток-шоу “Зворотний відлік” зростає.

9. «UA: Культуру» перетворили із старомодного, застарілого телеканалу з крихітною аудиторією на мистецьку платформу, котра поєднує традиції та передає культурні тенденції, що представляють Україну в контексті світової культури.

10. Суспільне створило національну мережу FM-радіо для кожного з трьох каналів «Українського радіо».

11. Протягом останніх шести років Суспільне транслювало роботи провідних українських журналістів-розслідувачів. Це спричиняло проблеми з владними структурами. Зараз Суспільне створило власний відділ журналістських розслідувань і на сьогодні представило чотири фільми-розслідування.

12. Суспільне встановило практику пошуку й відбору добрих ідей і виробників в усіх регіонах України (аутсорс і пітчинг). Контент відбирається в процесі подачі та відповідає стандартам Суспільного мовника.

Аласанія наголосив, що необхідно зробити Суспільному:

1. Newshouse (обєднаний новинний центр), який розроблявся з 2014 року, планує запрацювати в 2021 році.

2. «Суспільна студія» працюватиме на повну потужність.

3. Суспільне не має якісного аналітичного та публіцистичного контенту, тому вони працюватимуть над цим.

4. Концепція Центру девелопменту проектів розроблена, але не реалізована. Центр планує стати координаційним органом для створення відеоконтенту, такого як фільми, серіали та ток-шоу. Суспільне планує запустити послугу Інтернет-телебачення на OTT-платформі у 2022 році та запропонувати там різноманітний контент, як архівний, так і новий.

5. Архіви НТКУ/НСТУ не були повністю систематизовані та оцифровані через великий обсяг контенту, високу вартість обладнання та недосконале законодавство. Цей крок – у плані на найближче майбутнє.

6. Резервний центр мовлення ще не створений. За планом, найближчим часом центр повинен бути розташований в одному з регіональних філій Суспільного.

Детальніше читайте тут.